ANIGRAPH

Прорив і революція - так характеризували появу DVJ-інгу у клубній культурі. Зрозуміле прагнення ключових гравців шоу-бізнесу створити ще одну моду і ... новий ринок з прибутками. Але наскільки ж виправданими були таки аванси? 

    2006 рік. Корпорація Рioneer випускає модернізований чудо-плеєр DVJ-1000, вкладає гроші у рекламну кампанію. З'являються діджеї, які працюють на такій апаратурі і називаються вони - дівіджеї (DVJ). Причому складалося враження, що їх творчість вирує виключно у рамках промоції Pioneer DVJ-1000. Відразу скажу - по закінченні промо-кампанії дівіджеїв "вижило" небагато.

    Принцип DVJ-інгу такий. На комплекті плеєрів дівіджей працює з дисками (DVD), на яких записана звукова доріжка і візуальний ряд до неї. Готується такий диск заздалегідь. Отже на вечірці дівіджей одночасно зводить не лише звук, а і відео, що транслюється на екранах. Причому AV-треки бажано не просто зводити, але і пропускати через мікшери з якоюсь доречно обробкою. Зізнаюсь, завдання для одної людини надзвичайно складне, навіть не реальне. Звісно ж за певної спритності рук та якісно підготовленому відео, технічно встигаєш приділяти увагу повзункам і кнопочкам, але назвати це змістовними діями навряд чи можна. На екранах утворюється "каша" або відбувається примітивна ретрансляція кліпу, це не кидається у вічі лише через "притуплене" візуальне сприйняття в умовах клубного драйву.

І що? Вертатись до "старих добрих" діджеїв із віджеями? Само собою їх не забуваємо. Додаємо піджеїв, яких трохи "напружимо" хореографічними постановками, світлову партитуру, ефекти, та багато чого іншого.



Все-таки, незважаючи ні на що, DVJ-інг надзвичайно цінна технологія. Вона є ключовою за умови інтерактивної подачі клубного шоу. Одначе в цьому випадку доведеться відмовитись від образу "напівбога-дівіджея с чотирьма руками", а досягати результату в складі творчої команди. Принаймні так буде чесно, наскільки це можливо в шоу-бізнесі, і головне, видовищно.