Візуалізації

“Жінка, що збирає дикий мед” – наскельний живопис. Арана. Східна Іспанія. Мезоліт.

Гра́фіка (др.-грец. γράφω — пишу, креслю, малюю) — вид образотворчого мистецтва, мистецтво контрастів чорного і білого, в основі якого лежить лінія, штрих і пляма. Графіка не виключає й тональність кольору.


Малюнок / рисунок — найдавніший та найтрадиційніший вид графіки, її твір. Витоки малюнку можна знайти у наскельному живописі неоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Оскільки в малюнку, для створення художнього образу затвердився найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, штрих, що творять контур предмету або фігури, графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв.
Графіка, крім малюнку, містить різні види друкованих творів.
  • гравюра — друкарський відбиток на папері, перенесений з пластини, дошки що мають на собі рельєфне графічне зображення
  • літографія — відбиток, отриманий шляхом перенесення фарби з нерельєфної друкованої форми

  • Слово "графіка" першопочатково вживалося до письма каліграфії. Новий сенс, воно дістало у кінці 19-го — початку 20-го століття, у зв'язку із розвитком поліграфії та розповсюдженням особливого типу рисунку, лінійного характеру, наближеного до каліграфії і найбільш здатного до винайденого у той час фотомеханічного способу відтворення зображень у книзі, журналі.


    ВИДИ
  • станкова
  • прикладна: книжкова та газетно-журнальна
  • плакатна
  • промислова
  • архітектурна
  • комп'ютерна

  • Графічний — виконаний у стилі графіки.
    З появою графічного дизайну слово "графічний" застосовується також в більш широкому сенсі, наприклад щодо будь-якого за своїми візуальними якостями зображення — продукту графічного дизайну.